Контагіозний молюск

Він схожий на невеликий вузлик, розміром від 1 мм до 6. Колір контагіозного молюска не завжди білий. Може також бути рожевим, а іноді і коричневим. Висип має блискучий вигляд із вдавленням по центру (так званим «пупком»).

Це вірусне захворювання, тому збудником є вірус контагіозного молюска (MCV). Однак, є фактори, які сприяють його активнішому розвитку. Серед них, зокрема:
• контакт з інфікованою людиною;
• ушкодження шкіри;
• зниження імунітету;
• недотримання санітарних норм;
• схильність до алергій;
• відвідування місць загального користування.

Як правило, хворіють немовлята та діти молодшого віку (до 10 років). Відомо, що частіше хворіють діти, які проживають в більш теплих краях та густонаселених містах. Також контагіозний молюск більш виражений та довше триває у дітей, які мають схильність до атопічного дерматиту (дефіциту шкірного бар’єру).

Існує кілька способів розповсюдження цього захворювання.
1.Прямий контакт шкіри на шкіру. Через спільні рушники або інші предмети.
2.Через травмування шкіри.
3.Статевым шляхом у дорослих.
Також варто пам’ятати, що передається він, як правило, у вологих умовах.

Він не є загрозою для здоров’я, проте може стати причиною косметичного дефекту.

При правильному лікування про контагіозний молюск можна забути, якщо не назавжди, то на роки - точно. Історії про те, що якщо він на тілі з’явився хоча б один, то його більше ніколи не позбутися — це міф.

Контагіозний молюск іноді може ускладнюватись вторинною бактеріальною інфекцією (при розчісуванні і травмуванні). Також при ураженні повіки може викликати, наприклад, кон’юнктивіт. Ну і, звісно, якщо з’явився на обличчі, то несе естетичний дефект.

Найчастіше лікар-дерматолог розпізнає його за характерною клінічною картиною, а також за допомогою цифрового дерматоскопа.

Єдиного ідеального лікування не існує. Та й у більшості випадків специфічне лікування не потрібне. Однак, якщо йдеться про естетику, або висипи не минають довший час, чи ускладнені, тоді їх видаляють. Роблять це переважно механічно (пінцетом, голкою), з допомогою радіохвильового ножа, або за допомогою зовнішніх подразнюючих речовин, іноді застосовують комбіновану терапію.