Мезотерапія

Покази до мезотерапії можуть бути дуже широкими, адже склад речовини можна змінювати в залежності від проблеми. Але, як правило, вона застосовується не як самостійна процедура, а в комплексних програмах корекції проблем, і дає добрі результати в поєднанні з іншими методами, наприклад — плазмотерапією.

Підшкірно вводиться лікарські речовини, в невеликих дозах.

Така назва виникла через ефект, який дає процедура. А саме: поліпшення якості шкіри, зменшення жирності шкіри обличчя і волосистої частини голови, поліпшення якості і стимуляція росту волосся, зменшення кількості дрібних зморшок, профілактика передчасного старіння.

Комплексно з іншим лікування мезотерапію часто використовують при лікуванні випадіння волосся і облисінні. Однак її має призначити лише лікар-трихолог. Мезотерапія дозволяє поліпшити кровопостачання волосяного фолікула, доставити поживні речовини і кисень до цибулини волосся, простимулювати його ріст.

Цю методику теж застосовують, як доповнення до основного лікування рубців пост-акне, шрамів після операцій і травм.

Для початку треба з'ясувати, що є причиною виникнення надлишкової кількості пігментних плям. Активують їх меланоцити — клітини, які виробляють пігмент в шкірі. А впливати на них можуть наступні причини: спадковість, прийом препаратів, що підвищують чутливість до сонця, пігментація пост-акне, вагітність та інше. Загалом, в комплексі з основною терапією мезотерапія допомагає вирішити проблему надлишкової пігментації.

Мезотерапія вводять курсом. Для досягнення бажаного результату в середньому знадобиться від 6 до 8 сеансів, з періодичністю в 1-2 тижні. Однак точну кількість потрібних процедур визначає лише лікар.

Процедура комфортна для пацієнта, оскільки шкіра попередньо знеболюється місцевим анестетиком.

Ні, мезотерапію роблять, як жінкам, так і чоловікам. Їм пропонуються такі ж процедури і способи корекції, як і жінкам, але з урахуванням анатомії і фізіології чоловічої шкіри.

Протипоказом для мезотерапії є вагітність, період лактації, онкозахворювання, гострі запальні процеси, епілепсія, гемофілія, вірусний гепатит, імунодефіцитні стани, аутоімунні захворювання, а також схильність до формування келоїдних рубців. Тобто традиційні стани і захворювання для будь-яких ін'єкційних процедур.