Трихологія
Це група різних за своєю природою хвороб, однак спільним
є те, що волосяні фолікули в зоні алопеції знищуються.
На їх місці формується характерний рубець.
Рубцеві алопецїї — це збірне поняття. Кожне окреме захворювання має свої особливості. Але так, чи інакше у формуванні рубцевої алопеції задіяна імунна система організму, надмірна активність якої по відношенню до волосяного фолікула викликає його запалення та знищення. Варто зазначити, що безпосередні причини виникнення більшості хвороб, які призводять до рубцевих алопецій, досі науці невідомі. Вважається, що це хвороби найчастіше аутоімунної природи, при яких імунна система організму так чи інакше атакує власні волосяні фолікули і призводить до їх загибелі.
Неозброєним оком рубцева алопеція виглядає як зона без волосся. Вона може бути різного розміру та форми, одинична або множинні. Як правило, шкіра в цій зоні змінена, має червонувато-рожевий колір, або надто блідий. Може вибухати над рівнем оточуючої шкіри, або навпаки — формувати западини. Варто зазначити, що навіть лікарю іноді важко встановити діагноз рубцевої алопеції, а тим більше встановити її тип без додаткових обстежень. Тому ми не рекомендуємо займатись самолікуванням, а радимо звертатись до спеціалістів, які допоможуть розібратись у ситуації.
Дуже інформативним методом діагностики рубцевих алопецій є дерматоскопія. Вона дозволяє з високою імовірністю підтвердити діагноз. Або ж навіть запідозрити конкретний вид алопеції. Але важливо зазначити, що світовий стандарт діагностики рубцевих алопецій — біопсія шкіри та її гістологічне дослідження. Запідозривши рубцеву алопецію в ході огляду та дерматоскопії, ми будемо рекомендувати проведення біопсії шкіри голови для того, щоб підтвердити діагноз та визначити тип алопеції.
Дерматоскопія з великим збільшенням (50-70х) дозволяє в ряді випадків запідозрити конкретний вид рубцевої алопеції. Однак, остаточно підтвердити діагноз та встановити тип алопеції можна лише зробивши біопсію шкіри.
Дерматоскопія дозволяє оцінити певні ознаки наявності або відсутності фолікула. Та, на жаль, дерматоскоп не дозволяє заглянути в шкіру на глибину (4-6мм), де залягають волосяні фолікули. Тому аби переконатись, чи живий фолікул, потрібно провести біопсію шкіри.
Коротко: не правда. Справа в тому, що більшість станів, які ведуть до рубцевої алопеції, можна ефективно лікувати. Для цього потрібно встановити тип алопеції, бо лікування різних захворювань може суттєво відрізнятись. Однак, важливо пам’ятати про те, що фолікул, втрачений внаслідок рубцевої алопеції, відновити неможливо. Тому при рубцевій алопеції основне завдання лікування — зупинити прогресування процесу і запобігти подальшій втраті волосся.
Один з методів корекції при рубцевій алопеції — трансплантація волосся. Але не при кожній рубцевій алопеції волосся приживається однаково добре. Також пересадку можна розглядати як варіант лікування у випадку, коли захворювання знаходиться під контролем. Не прогресує 1-2 роки або більше. До та після трансплантації може знадобитись додаткове лікування, яке лікар порекомендує, враховуючи особливості конкретного випадку.
Якщо зона випадіння велика та можливості зробити трансплантацію волосся немає, варто розглянути варіант системи заміщення волосся. Це індивідуально виготовлений «протез волосся» із натурального волосся та матеріалу, який максимально наближений за своїми властивостями до шкіри людини. Система надійно фіксується в потрібному місці. Голову можна мити, сушити феном, плавати в басейні тощо. Один раз на 4 тижні проводиться гігієна шкіри голови, профілактика системи. Далі система фіксується знову на своє місце.