Бажаєте змінити мову на українську?
08.06.2026
Переглядів: 28
Час читання:
Діагноз: андрогенетична алопеція VI ступеня за Гамільтоном–Норвудом
Метод: дві трансплантації волосся методом FUE, загалом 4924 графти
Результат: через 24 місяці від початку поетапної трансплантації
Пацієнт, 38 років, звернувся одразу із запитом на трансплантацію волосся. Через значну площу порідіння — андрогенетичну алопецію VI ступеня за шкалою Гамільтона–Норвуда — отримати необхідний результат за одну процедуру було неможливо. Тому ще на першій консультації пацієнта зорієнтували на поетапну трансплантацію методом FUE.
Попередній план передбачав близько 2500 графтів під час першого етапу та орієнтовно 2500 графтів під час другого, не раніше ніж через 9 місяців. Точний обсяг кожної процедури визначали після оцінки площі реципієнтної зони, стану донорського ресурсу та цифрового розрахунку за допомогою TransPlanner.
Під час першої трансплантації було пересаджено 2520 графтів. Через 12 місяців провели другий етап, під час якого пересадили ще 2404 графти. Загалом за дві процедури — 4924 графти.
На фото показано динаміку за 24 місяці від початку лікування. Поетапний підхід дозволив послідовно відновити передню лінію росту, заповнити фронтальну та центральну зони й отримати значну зміну загального вигляду волосся без надмірного навантаження на донорську ділянку за одну процедуру.
При VI ступені андрогенетичної алопеції особливо важливо правильно розподілити обмежений донорський ресурс. Завдання полягає не лише в тому, щоб пересадити якомога більше графтів, а в тому, щоб визначити пріоритетні зони, створити природну передню лінію та сформувати візуально достатню щільність на великій площі.
На контрольному огляді після двох трансплантацій повторно провели дослідження за допомогою TransPlanner. Для додаткового загущення зони маківки було розраховано потребу ще у 1583 графтах. Це не приблизна оцінка “на око”, а цифровий розрахунок з урахуванням площі зони, наявного покриття та запланованої щільності.
Окремо оцінили донорську зону після двох втручань. Вона виглядає добре, без помітного візуального виснаження, а її ресурс дозволяє безпечно отримати розрахований обсяг графтів для наступного етапу.
Водночас третя трансплантація не є обов’язковою, оскільки після двох етапів уже отримано хороший і візуально завершений результат. Додаткове загущення маківки можна розглядати лише як опцію: донорська зона дозволяє провести ще одну процедуру, але остаточне рішення залежить від бажання пацієнта та того, чи хоче він додатково посилити щільність саме в цій зоні.
Цей випадок добре показує, чому при поширеній андрогенетичній алопеції трансплантацію потрібно планувати не як одну окрему процедуру, а як довгострокову стратегію. Ми заздалегідь враховуємо площу випадіння, можливість його подальшого прогресування, донорський ресурс і те, які зони мають найбільше значення для загального результату.
